Department of Design and Production of Radio Electronic Equipment

National Technical University of Ukraine
"Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Near radar systems. Nonlinear radar

Кафедра радіоконструювання та виробництва радіоапаратури (КіВРА) разом з НДЦ “ТЕЗІС” співпрацюють у дослідженні ефектів нелінійного розсіювання під час зондування НВЧ-сигналами радіоелектронної апаратури з напівпровідниковою елементною базою. Головною метою цих досліджень є поліпшення ефективності використання нелінійних радіолокаторів (НР) у сфері технічного захисту інформації.

Перевірка приміщення з метою технічного захисту інформації передбачає використання спеціальних технічних засобів: детекторів поля, аналізаторів спектру, нелінійних радіолокаторів, металошукачів, ультразвукового діагностичного обладнання тощо. Як правило, перевірку стін, підлоги і стель здійснюють з використанням нелінійного радіолокатора.

Нелінійний радіолокатор серії NR-m

Нелінійний радіолокатор

При використанні НР оператор аналізує рівні перевипромінюваних нелінійними об’єктами нових спектральних складових – другої і третьої гармонік частоти зондуючого сигналу. Відомо, що напівпровідникові прилади (мікросхеми, транзистори, діоди) мають несиметричні вольт-амперні характеристики, тому у сигналі відгуку від розсіювачів з цією елементною базою рівень другої гармоніки перевищуватиме рівень третьої на 20 … 40 дБ. У випадку корозійних сполук (розсіювачів контактного типу), що мають симетричні вольт-амперні характеристики, у спектрі сигналу відгуку за рівнем переважатиме третя гармоніка по відношенню до рівня другої. Таким чином, за співвідношенням рівнів прийнятих нелінійних продуктів сигналу відгуку здійснюється селекція нелінійних розсіювачів на закладні пристрої (що містять напівпровідникові прилади) та корозійні сполуки.

До принципу роботи нелінійного радіолокатора

До принципу роботи нелінійного радіолокатора

При здійсненні пошуку закладних пристроїв антенну систему НР направляють на досліджувану поверхню і переміщують уздовж неї. При появі тонального сигналу в головних телефонах проводять локалізацію об'єкта пошуку по максимуму рівня сигналу в головних телефонах і показаннями індикатора на пульті управління. Для цього у процесі оператор також змінює орієнтацію і положення антенної системи, варіює рівнем вихідної потужності зондуючого сигналу.

До методики пошуку закладного пристрою

Типовий приклад контакту корозійних металевих пристроїв

Нелінійний радіолокатор відноситься до систем ближньої радіолокації, оскільки працює з полями у ближній зоні. Несуча частота зондуючого сигналу більшості нелінійних радіолокаторів лежить у межах 800…1000 МГц, що дозволяє зробити максимально вузькою апертуру випромінювання і відносно низьке затухання сигналів в щільному середовищі (цегла, бетон тощо). Потужність випромінюваного моногармонічного сигналу не перевищує 1,5 Вт, а у випадку імпульсного випромінювання – 600 Вт в імпульсі. Динамічний діапазон приймачів не менше 40 дБ. Чутливість приймачів не гірше -80 … -130 дБ/Вт (при відношенні сигнал/шум 6 дБ). Коефіцієнт підсилення передавальної антени не менше 6 дБ, а прийомної антени – не менше 8 дБ. Поляризація антен кругова, коефіцієнт еліптичності не гірше 0,8. Рівень задньої пелюстки діаграми спрямованості передавальної та приймальної антени не більше мінус 15 дБ.

Перевага використання нелінійних радіолокаторів у сфері технічного захисту інформації полягає в тому, що вони здатні виявляти невипромінюючі пристрої й апаратуру, що працює на прийом.

Типовий імпульсний нелінійний радіолокатор складається з передавача зондуючого сигналу, приймачів другої і третьої гармонік, блоку обробки, блоку управління, пульта управління та індикації і блоку антен. Блок управління з'єднується з передавачем зондуючого сигналу для того, щоб задати необхідний рівень випромінюваного сигналу; з блоком обробки і приймачами другої і третьої гармонік для того, щоб синхронізувати роботу з передавачем зондуючого сигналу; з пультом управління та індикації для того, щоб відображати стан параметрів прийнятого й випромінюваного сигналів. Вихід передавача зондуючого сигналу з'єднаний зі входом блоку антен (передавальної антени) для випромінювання сигналу в напрямку об'єкта дослідження. Вихід блоку антен (прийомної антени) з'єднаний зі входами приймачів другої і третьої гармонік для прийому відбитих від обстежуваних об'єктів сигналів. Виходи приймачів другої і третьої гармонік з'єднані зі входом блоку обробки для виявлення напівпровідників і металів в об'єкті обстеження. Вихід блоку обробки підключений до входу пульта управління та індикації для відображення інформації про наявність напівпровідників і металів в об'єкті дослідження. Вихід пульта управління та індикації з'єднаний з блоком обробки для установки порогів чутливості в ньому і блоці управління для регулювання потужності випромінюваного сигналу.

Калібрування нелінійного радіолокатора на місці атестаційних досліджень здійснюється за допомогою штатного імітатора. При цьому антенна система нелінійного радіолокатора напрямлена у бік імітатора на відстані 0,5..0,6 м (на цій же відстані здійснюється і пошук закладних пристроїв). У головних телефонах прослуховується тональний сигнал, а на пульті відображається рівень другої і третьої гармонік прийнятого сигналу. Поступове видалення імітатора із зони зондування при незмінному положенні антенної системи приладу призводить до зменшення звукового сигналу в головних телефонах і поступового зменшення рівня сигналу-відгуку.

Калібрування пристрою за допомогою штатного імітатора

Недоліками сучасних нелінійних радіолокаторів є відсутність можливості визначення різновиду електронного пристрою, а також висока чутливість до штучних завад, які характерні для місць розміщення закладного пристрою.

На кафедрі КіВРА під керівництвом д.т.н., проф. Зіньковського Юрія Францевича продовжуються науково-дослідні роботи по поліпшенню ефективності використання нелінійних радіолокаторів у сфері технічного захисту інформації. По цій тематиці вже захищена кандидатська дисертація доц. Зінченка Максима В’ячеславовича. Є чимало перспективних напрацювань молодого науковця з Соціалістичної Республіки В’єтнам аспіранта кафедри КіВРА Во Зуй Фука.

PDF-варіант статті!

Автор:

Technical protection of information. Electromagnetic compatibility.

Інформація міститься в параметрах сигналів, які по фізичній природі можуть бути електромагнітними, механічними та іншими видами коливань (хвиль). Для ефективного технічного захисту інформації важливим є уявлення про технічні канали витоку інформації (ТКВІ).

Технічний канал витоку інформації – сукупність об’єкту розвідки, технічного засобу розвідки (за допомогою якого добувається інформація про цей об’єкт) і фізичного середовища, в якому поширюється інформаційний сигнал. Технічні засоби, безпосередньо обробляючі конфіденційну (зашифровану) інформацію, називаються технічними засобами прийому, обробки, зберігання і передачі інформації (ТЗПІ). До таких засобів відносяться: електронно-обчислювальна техніка, режимні АТС, системи оперативно-командного і гучномовного зв’язку, системи звукопідсилення, звукового супроводу і звукозапису і т.п.

Під об’єктами ТЗПІ розуміють такі виділені (в основному екрановані) приміщення, в яких проводяться закриті заходи. Поряд з ТЗПІ в приміщеннях встановлюються технічні системи, що не беруть участі в обробці зашифрованої інформації, але використовуються спільно з ТЗПІ та знаходяться в зоні електромагнітного поля (що створюється ними). Такі системи називаються допоміжними засобами і системами (ДТЗС).

До електромагнітних ТКВІ відносяться: перехоплення побічних електромагнітних випромінювань (ЕМВ) елементів ТЗПІ і ДТЗС та перехоплення інформації шляхом високочастотного опромінення ТЗПІ й ін.

Одним з ефективних рішень для технічного захисту інформації від електромагнітних ТКВІ та забезпечення електромагнітної сумісності самої радіоелектронної апаратури є екранування приміщень. Тому основними завданнями, що вирішуються екрануванням приміщень є:

  • захист конфіденційної інформації від витоку або втрати по наведеним електромагнітним полям;
  • захист електронно-обчислювальної техніки від зовнішньої деструктивної дії природного або штучного характеру (в т.ч. від розрядів блискавки).

Розглянемо детальніше основи екранування приміщень. Електромагнітне поле в повітряному середовищі (у вакуумі) характеризується вектором напруженості електричного поля (Е) і магнітною індукцією (В) або напруженістю магнітного поля (Н). Важлива особливість електромагнітного поля (ЕМП) – ділення його на так звані «ближню зону» і «далеку зону».

Далека зона – це зона випромінювання яка знаходиться від джерела електромагнітних коливань на відстані, істотно більшій довжини хвилі електромагнітних коливань. Ця зона випромінювання характеризується сформованою електромагнітною хвилею з відповідним співвідношенням між компонентами електричного поля (Е) і магнітного поля (Н).

Ближня зона – це зона безпосередньо у джерела електромагнітних коливань на відстані, меншій довжини хвилі електромагнітних коливань. У ній електромагнітна хвиля ще не сформована. У ближній зоні немає певного співвідношення між компонентами електричного і магнітного поля.

Співвідношення між ними безпосередньо залежить від фізичної природи джерела електромагнітного поля, від виду випромінювача, від його конструктивних особливостей. У теорії та практиці поширення радіохвиль існує також поняття “зона інтерференції”. Зона інтерференції виникає у разі, коли сформована електромагнітна хвиля від джерела ЕМП приходить в яку-небудь точку простору декількома шляхами.

Наприклад, для діапазонів частот 10 – 30 кГц, 30 кГц – 3 Мгц, основними джерелами ЕМП є: портативні комп’ютери, ноутбуки, монітори з «плоскими» екранами, принтери, сучасна офісна і освітлювальна апаратура, сучасне технологічне устаткування, що має імпульсні джерела живлення та ін. Для радіоелектронних засобів існують норми електромагнітної безпеки (ЕМБ) і норми електромагнітної сумісності (ЕМС). Норми ЕМС регламентують вітчизняні стандарти (гармонізовані з міжнародними) з електромагнітної сумісності.

В процесі атестації технічних засобів і приміщень перед виконанням вимірів має бути отримана інформація про: тип існуючого поля (випромінювання), частоту і діапазон частот, характеристики імпульсів, просторовий розподіл. Оскільки норми залежать від діапазону частот, від характеру випромінювання (імпульсне або синусоїдальне) та від того, якими антенами (стаціонарної орієнтації, або з просторовим скануванням) створюються ці електромагнітні випромінювання.

Складнощі вимірів параметрів ЕМП можуть полягати в тому, що для багатьох приладів необхідно забезпечити в процесі виміру певну орієнтацію елементів-перетворювачів антени приладу відносно напряму на джерело електромагнітного поля (випромінювання).

Прилад з однокомпонентними перетворювачами антени, при вимірі потрібна певна орієнтація антени на джерело ЕМП

Однокомпонентний перетворювач

Прилад з багатокомпонентними перетворювачами (ізотропна антена)

Багатокомпонентний перетворювач

 

Наявність в атестаційному приладі ізотропної антени істотно підвищує достовірність і точність вимірів порівняно з приладами, в яких використовується принцип послідовного виміру трьох просторових координат поля.

У цілому, екранування приміщень потрібне з метою: віддзеркалення, локалізації, поглинання та зміни структури ЕМП.

Для постійного магнітного поля здійснюється екранування замкнутими екранами з матеріалів, що легко намагнічуються. При цьому силові лінії магнітного поля замикаються усередині екрану, тим самим відбувається локалізація магнітного поля в екрані без істотного поширення зовні. Наявність заземлення (або його поліпшення) ніколи не призводить до зниження магнітних полів, а частіше, навпаки – до зворотного ефекту.

Для постійного електричного поля здійснюється екранування гарно провідними заземленими екранами (екранами з матеріалів з низьким опором). Механізм захисту полягає в тому, що силові лінії електричного поля локалізуються на поверхні екрану. Наявність заземлення (або його поліпшення) завжди призводить до зниження електричних полів.

Конструкція сучасних екранованих приміщень заснована на принципі «клітки Фарадея», що є замкнутою металевою конструкцією.

Принципи підбору матеріалу та оптимального способу його з’єднання для створення екранованого приміщення передбачають використання сталевої сітки (має низькі показники екранування і малу корозійну стійкість), фольги (не володіє магнітними властивостями), оцинкованого листа (з’єднується з використанням різнорідних матеріалів, у зв’язку з чим металоконструкція сильно схильна до корозії), сталевого листа – найзручніший і надійніший матеріал для екранованих приміщень.

До можливих способів з’єднання елементів екрану відносяться: паяння (з’єднання з використанням різнорідних матеріалів), механічне з’єднання на заклепках (низька корозійна стійкість), електрозварювання в середовищі захисного газу (забезпечує однорідне і конструктивно міцне з’єднання металів).

Етапи створення екранованих приміщень

Елементами конструкції екранованих приміщень є: зміцнюючий каркас, електромагнітний екран, екрануючі двері з не окиснюваним пружним електромагнітним ущільненням, фільтри для введення ліній електроживлення, фільтри для кабелів СКС та інших слабкострумових комунікацій, фільтри повітропроводів, екрановане введення фреонопроводів кондиціонерів і трубопроводів пожежогасіння, внутрішня обробка екранованих приміщень діелектричними матеріалами, заземлення екрану.

Як правило, завершальним етапом робіт по введенню в експлуатацію екранованих приміщень є приладова перевірка ефективності екранування (атестація).

Автор:

PDF-варіант публікації.

Electromagnetic technology of grain processing

Протягом понад десяти років на кафедрі радіоконструювання та виробництва радіоапаратури під керівництвом доц. Сидорука Ю.К. ведуться дослідження в області застосування потужних електромагнітного та електричного полів для оброблення різних речовин.

Першою розробкою у вказаному напрямі був так званий реактор для дезінфекції мулів – продуктів очищення побутових стоків – за допомогою електромагнітного випромінювання надвисоких частот (2,45 ГГц). Конструкція реактора сформована розташованими концентрично навколо труби із оброблюваною сировиною рупорних випромінювачів електромагнітної енергії.

Реактор для дезінфекції мулів

 Кожен випромінювач містить у своєму складі магнетрон і блок живлення

 Блок живлення випромінювача

Подальшого розвитку розроблена технологія обробки матеріалів електромагнітним випромінюванням набула у розробленні пристроїв для обробки енергією електромагнітного поля сипучих матеріалів, зокрема зерна.

Як показали численні дослідження, електромагнітна енергія має цілий ряд корисних властивостей з точки зору опромінення біологічних матеріалів, що дуже давно використовується у медицині. Зокрема опромінення насіння перед посівом сприяє підвищенню енергії проростання, завдяки чому рослини сходять швидше, розвиваються активніше, проявляючи вищу стійкість до хвороб і шкідників. Крім того, опромінення електромагнітним полем має дезінфікуючу дію, пригнічуючи та знищуючи наявні грибки, бактерії та комахи, забезпечуючи це без внесення жодних хімікатів, що надто актуально у наш час.

Значні переваги забезпечує сушіння сипучих матеріалів енергією електромагнітного поля надвисоких частот. Завдяки тому, що електромагнітні хвилі проникають у середину кожної частки сировини, нагріваючи її зсередини, причому нагрівання відбувається тим інтенсивніше, що більша її вологість, то виділення вологи відбувається значно інтенсивніше за рахунок підвищення внутрішнього тиску пари; особливо це актуально для твердооболонкових зерен (кукурудза, бобові).

Проведення польових і лабораторних дослідів показало, що передпосівна обробка полем НВЧ забезпечує приріст урожаю злакових на 18–26%, картоплі – на 18–20%. Стимулювання таким чином насіння інших овочів забезпечувало приріст збору урожаю на 18–60%.

Основні роботи і дослідження стосовно описаної тематики виконуються на кафедрі у напрямі розроблення нових пристроїв для забезпечення обробки діелектричних сипучих матеріалів електричним полем високої напруги високої частоти (>200кВ/м, 10–80 МГц) та електромагнітним полем надвисокої частоти (2,45 ГГц). Особливість розроблених пристроїв, що відрізняє їх від інших, полягає у підвищенні коефіцієнта корисної дії та рівномірності обробки сировини, які реалізуються завдяки конструктивним рішенням, що забезпечують багатократне повторне проходження хвиль крізь об’єм сировини.

З-поміж розроблених прототипів пристроїв можна виділити конструкції з осьовою вертикальною та горизонтально-конвеєрною структурую.

Перший тип конструктивного підходу базується на осьовій симетричності пристрою опромінення сировини полем НВЧ. Камера взаємодії сировини з полем має вигляд циліндричної діелектричної труби, по якій рухається потік зерноподібного матеріалу, а навколо труби розміщені опромінювачі, виконані у вигляді решіток елементарних щілинних, вібраторних чи рупорних антен, які живляться від джерел електромагнітної енергії – магнетронів.

 

Другий підхід передбачає переміщення зерна на плоскому конвеєрі, над яким розташовані такі ж самі, як у першому підході, опромінювачі.

 

Пристрої обробки сировини полем НВЧ мають модульну будову, завдяки чому на основі окремих модулів потужністю 10–20кВт можуть складатися системи продуктивністю обробки зерна понад 100тон/год з неперервним режимом роботи.

Окрім застосування енергії НВЧ коливань також ведуться дослідження в області промислового застосування високочастотного електричного поля з метою дезінсекції зерна. Відповідно до експериментальних даних електричне поле частотою 20–80МГц забезпечує інтенсивнішу дію на живі організми (комахи, грибки, бактерію) і забезпечує корисний ефект при менших енергетичних затратах, порівняно із електромагнітною технологією, при цьому піддаючи сировину меншому тепловому навантаженню.

Одним із пристроїв, що втілює технологію обробки зерна полем високої частоти, є циліндричний реактор, в середині якого переміщується зерно, а на боковій поверхні вздовж його осі розташовані електроди, підключені до джерела високої напруги високої частоти. Фаза живлення кожного електрода зміщена на величину його кутового розташування навколо осі структури, завдяки чому вектор напруженості електричного поля у об’ємі зерна постійно обертається з частотою напруги живлення, і внаслідок процесів поляризації і струмів провідності відбувається нагрів сировини таким чином, що зерно, маючи нижчу вологість, ніж шкідники, нагрівається менше, що забезпечує вибірковий нагрів живих організмів і їх знищення.

Автор:

Пристрої ультразвукового розпилення рідини в системах мехатроніки

Багато галузей виробництва вимагають впровадження високоефективних засобів отримання дрібнодисперсного аерозолю. Перш за все, це хімічне виробництво, радіоелектронна промисловість, теплоенергетика, машино- та приладобудування, харчова промисловість, медицина та сільське господарство. Усі ці галузі базуються на використанні широкого ряду технологічних процесів, ефективність яких в значній мірі залежить від параметрів рідинного аерозолю та, ОСОБЛИВО, можливості керування ними, що саме стало задачею для радіотехнічного факультету.

Існують такі відомі способи розпилення рідини, як гідравлічний, пневматичний, механічний, електростатичний, пульсаційний, з попереднім газонасиченням та акустичний

І з них тільки акустичний спосіб розпилення дозволяє отримати більш дрібнодисперсний аерозоль при високому рівні монодисперсності.  Зазвичай цей спосіб використовує ультразвуковий діапазон коливань. Акустична енергія підводиться до границі розділу газового і рідинного середовищ. Підведення можливе з боку рідини та з боку газу. У випадку підведення ультразвукових коливань з боку рідини можливе розпилення в фонтані та в тонкому шарі.

Розпилення рідини у фонтані здійснюється за рахунок введення в рідину високочастотних (1…3 МГц) ультразвукових коливань. Досягнення необхідного рівня інтенсивності ультразвукових коливань відбувається завдяки застосуванню акустичних фокусуючих систем, що забезпечують концентрацію ультразвукової енергії в точці поблизу поверхні розділу двох середовищ – рідини та газу. В якості фокусуючих систем зазвичай використовують п’єзоелементи  полусферичної форми або збиральні акустичні лінзи, під якими встановлюють звичайні плоскі п’єзокерамічні елементи.

За рахунок інтенсивних кавітаційних процесів поблизу фокальної точки з об’єму рідини вириваються струмені та великі за розмірами краплі, на поверхні яких утворюються стоячі капілярні хвилі. При втраті стійкості з гребенів капілярних хвиль зриваються близькі до монодисперсних маленькі краплі аерозолю. Великі краплі, які не встигли диспергуватися, системою відбивачів повертаються назад до об’єму рідини. Дисперсність цього способу розпилення знаходиться у діапазоні 0,5…5 мкм.

Ультразвукове розпилення рідини в фонтані

Розпилення рідини в тонкому шарі, відбувається за рахунок введення ультразвукових коливань в тонкий шар рідини, що призводить до виникнення, так званого, кавітаційно-хвильового механізму розпилення. Реалізація цього способу відбувається за допомогою спеціальних ультразвукових диспергаторів, в яких за рахунок застосування трансформаторів коливальної швидкості забезпечується досягнення необхідної амплітуди коливань, при якій досягається руйнування капілярних хвиль на поверхні шару рідини.  

Ультразвукове розпилення рідини в тонкому шарі

Ультразвукові диспергатори з системами керування

Ультразвуковий диспергатор

Ультразвуковий диспергатор

При цьому способі розпилення отримується аерозолю з дисперсністю в межах 5…20 мкм, що дозволяє за рахунок конфігурації поверхні розпилення забезпечити необхідну форму аерозольного факелу. Кавітаційний принцип отримання аерозолю в ультразвукових диспергаторах забезпечує постійне очищення каналів підводу рідини, що зменшує вимоги до попереднього очищення рідини.

Ультразвуковий спосіб розпилення актуально використовувати в сучасних автоматизованих мехатронних системах, оскільки саме ним забезпечується необхідна дисперсність, продуктивність, форма аерозольного факелу та, саме головне, швидкодія електронного керування.

Автор:

Participation in the department of inter-sectoral research

Більшість винаходів, що вплинули на життя людства, вимагали концентрації зусиль фахівців з різних галузей науки і техніки. Саме поєднання їх знань дає змогу створювати  сучасну радіоелектронну апаратуру, яка увійшла у всі сфери сучасного життя: від засобів зв’язку, до систем автоматичного керування турбінами електростанцій, слухових стовбуромозкових імплантів, систем «розумний дім» і т.д. Тому, найбільш перспективними є дослідження, тематика яких перебуває на межі різних наукових напрямків.  Так, на кафедрі радіоконструювання та виробництва радіоапаратури проводяться дослідження, пов’язані з розробкою механотронних (мехатронних) систем.  Мехатроніка — галузь науки і техніки, заснована на синергетичному поєднанні вузлів точної механіки з радіоелектронними і комп’ютерними компонентами, що забезпечують створення якісно нових модулів, систем і машин з інтелектуальним управлінням.

Прикладом таких систем є система контролю і керування новим типом позиційного пнемо-гідравлічного привода, винайденого колегами з ММІ, яка розроблялась для дослідження можливостей привода і з метою подальшого застосування при впровадженні привода. Система дозволяє вимірювати гідравлічний тиск в камерах привода, визначати положення плунжера і положення робочого органу, а також керувати приводом по заданій програмі.

 Система керування

Ще одним прикладом мехатронних систем, над розробкою і дослідженням яких працюють на кафедрі, є системи з керованою акустичною кавітацією. Акустична кавітація — процес утворення та захлопування паро-газових бульбашок в рідині під дією акустичних хвиль. Вона є перспективним методом інтенсифікації технологічних процесів, дає змогу пришвидшити або надати нових якостей багатьом технологічним процесам: розділенню неоднорідних сумішей (флотація, фільтрування, екстрагування), утворенню неоднорідних систем (диспергування, отримання емульсій), звукохімічним реакціям, очищенню твердих поверхонь від стійких забруднень, отримання наноматеріалів та ін. На шляху розробки систем з керованою кавітацією вирішується ряд задач: пошук методів вимірювання інтенсивності кавітації, способів керування кавітацією, розглядаються проблеми розробки пристроїв збудження кавітації (кавітаторів) та генераторів для них. Звичайно, що ці задачі вирішуються спільно з колегами з інших кафедр та факультетів, зокрема каф. РОС (РТФ) та каф. ПГМіМ (ММІ).

  

Експериментальний стенд по дослідженню кавітаційної області в трубі

  

Експериментальний стенд по дослідженню проточного кавітатора

За роботу по розробці проточного кавітатора з високою інтенсивністю ультразвуку для обробки рідких середовищ ст. викл. кафедри радіоконструювання Новосад А.А. та доц. каф. ПГМіМ (ММІ) Гришко І.А. були удостоєні премії Президента України для молодих вчених у 2014 році.

 Випробування проточного трубчастого кавітатора

Випробування проточного трубчастого кавітатора

Ще одним перспективним застосуванням ультразвуку є застосування в комплексі з електрохімічними процесами. Так, проводяться дослідження дії ультразвуку на процеси накипоутворення та корозії металів. Супутніми проблемами є питання вимірювання швидкості корозії. Дослідження в цих напрямках проводяться спільно з колегами з ХТФ

 Дослідження впливу ультразвуку на фізико-хімічні процеси в пластинчатому теплообміннику

Дослідження впливу ультразвуку на фізико-хімічні процеси в пластинчатому теплообміннику

Також викликають інтерес дослідження кавітаційних способів визначення кількості води в авіаційному паливі. Дана задача є актуальною, оскільки не існує швидких методів, що дозволяли б визначати кількість води в паливі з високою точністю. Ці дослідження проводились спільно з науковцями каф. гідрогазових систем НАУ

  

Експериментальний стенд для дослідження гідродинамічної кавітації

Узагальнивши, хотілося б ще раз підкреслити, що співпаця фахівців з різних галузей дає цікаві і корисні результати. Тому, варто активно висвітлювати свою наукову діяльність. Кого зацікавила тематика наведених вище досліджень – запрошуємо до співпраці.

Автор:

Mathematical models of physical processes in electronic devices

Full name: МMathematical models of physical processes in radioelectronic equipment as systems of stochastic differential equations for description of basic forms for energy transformation

Research supervisor:

Subject, urgency:

Development of radioelectronic equipment with optimal functional characteristics

Main scientific and technical idea:

Functional characteristics of electronic equipment should be considered as probabilistic values, and they become a set of probabilistic functions in the process of development; the best option has to be chosen for adequacy with the task.